- відчай
- (почуття душевного болю) розпач, розпука, безнадія
Словник синонімів української мови. 2014.
відчай
Смотреть что такое "відчай" в других словарях:
відчай — ю, ч. Почуття сильного душевного болю, безвихідності; розпач. Впадати у відчай … Український тлумачний словник
відчай — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
на відчай — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
відчайдушний — а, е. 1) Який нічого не боїться; хоробрий. || Пов язаний із ризиком; безрозсудно сміливий. 2) Який виражає відчай, пройнятий ним. 3) Гранично напружений. || Дуже сильний ступенем свого вияву … Український тлумачний словник
відчаюватися — ююся, юєшся, недок., відча/ятися, а/юся, а/єшся, док. 1) Утрачати всяку надію на що небудь; впадати у відчай, у розпач. 2) на що і з інфін., розм. Насмілюватися, наважуватися на який небудь безрозсудний вчинок … Український тлумачний словник
десперація — ї, ж. Розпач, відчай … Український тлумачний словник
дистимія — ї, ж., мед. Відчай, депресія … Український тлумачний словник
лягати — а/ю, а/єш, недок., лягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. ліг, лягла/, лягло/; наказ. сп. ляж, док. 1) Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин); прот. вставати. || у що, на що.… … Український тлумачний словник
ненадія — ї, ж. Безнадія, відчай … Український тлумачний словник
